ДЖОРДЖУ БУШУ

Мій любий Джордже! Вітаю Вас!

Два роки тому – ну, ви зрозуміли...

Як воно Вам – два роки тому?

Сподобалось?

Сподіваюь, що сподобалось.

Мені теж.

Згадайте, як воно – БАБАХ!

На весь світ!

Ви мабудь, дуже зраділи! Так?

Ой-ой-ой, Джордже – Джордже...

Це вже історія...

Як у Вас руки тряслися...

Як раптово обпалила внутрішні сторони стегон підступна цівка гарячої сечі...

А Вам доповідають: «Ще один в повітрі».

Ех, та що там казати

Вітаю Вас!

Горькая моя Ангелина Вовк!

Смокчить! В дыму сраженья

За собственную жизнь

Вы преуспели примерно как Овдий

Гораций и Плинио Десиньйори

Поэтому смокчить.

КАТРЯ

Заснув Остап за столом, і наче ж і не дуже п’яний такий ото, а заснув, ще й блював трохи, а Катря, його жінка, підсунулась до Грицька, та й лащіться собі, непомітно руку свою йому в штани засунула і грається ядрами і посміхається, і вже свербить їй між ногами.

НА ДАЧІ

-Непогано, непогано,- говорив Кузьменко,- таке, наче ноги чиїсь.

-Ні - сказав Юра - це паперовий змій.

Таня мовчала і гризла чиїсь ноги, а Люба рубала дрова, вона навчалась в університеті.

Кузьменко ще раз сказав «непогано, чиїсь ноги», Юра сказав «паперовий змій», Таня гризла ноги, а Люба рубала дрова.

Починався дощ.

 ОЛЕНА ПІСЬКА

А зараз перед вами виступить відома поетеса Олена Піська. – сказав конференс’є – Вона прочитає вам свої нові вірші.

Зал шалено зааплодував. Деякі групки людей голосно скандували «Олнеа! Олена!», інші несамовито верещали, парубки та молоді чоловіки вже знімали з себе труси, щоб кинути їх на сцену; вони плуталися в штанях, штовхалися і заважали один одному.

Олена стояла, широко розставивши кремезні волохаті ноги, її статура нагадувала воїна-богатиря в очикуванні ворога. Вона посміхалася величезним губатим ротом, прикрашеним ледь помітними вусиками та борідкою і дивилась в зал круглими водянистими очима. Руки були стиснуті в кулаки так, що на долонях проступили маленькі краплинки крові, по фіолетово-бордовому обличчю текли густі струмки поту.

Раптом Олена голосно крикнула «Гоп!» і так тупнула ногою, що затріщала дошка на сцені. Миттєво настала тиша. Олена продекламувала грубим, низьким та все ж, дуже жіночним голосом:

         -Сипав вітер в спину цвяхи

         Плакав Жора під столом

         Крикнув дядько «Пошов на хуй»

         І давився біс ребром

         Ребро! Яке ти гарне!

         Тебе нюхає Тамарочка

         І Тамілочка

         Ти, ребро на Єву схоже

         Але ти свиняче

         А не Адамове

         Тому будемо тебе їсти

         Щоб потім какать

         І спать

         Смішно! Смішно!

Мені смішно!

Я дивилась телевізор

І вмерла

А потім прийшов збирач податків

Щоб покласти мені голову на груди

Я на нього накричала мертвою

І він утік

А потім прийшов Суркіс

І смоктав

Я вимкнула телевізор і ожила

А Суркіс поглинувся

І вмер

Я ввімкнула йому телевізор

А сама нюхала ребро

І смоктала...

Олена замовкла.

Тарас михайлович кинув на сцену труси і зомлів.

КУВАТИ ЗАЛІЗО

Скрипаль (гнівно кидає скрипку) Не вмію, блядь, не вмію. Не виходить нічого.

Коваль (б’є молотком по скрипці) Все перекую, нахуй, у мене все завжди виходить

Скрипаль Що ти накоїв! Навіщо, навіщо?

Коваль (б’є скрипаля по голові молотом) І тебе перекую. (продовжує бити)

Дух скрипаля  А мене перекуєшь?

Дух коваля (б’є духа скрипаля ефірним молотом). Авжеж, нахуй, звичайно.

Тіло коваля  ні хуя собі. А мені що робити?

Металевий молот  Бери мене і куй залізо.

ТОЛІК ВЧОРА

Смокче, смокче Толік жабу

Весь напружений і дикий

Він – потвора і нахаба

Він учора вбив індика

Толік вчора спав у сіні

Малював таємні знаки

Толік вчора їв насіння

Толік вчора вбив собаку

         Взяв отак – і вбив собаку

         Просто взяв - і вбив собаку

         Що б там люди не казали,

         Толік вчора вбив собаку.

КОМАРЭЛЬ СВЕТА

Летит комарель с бюстом леди Дианы

В глазах комарэль отблеск марихуаны

Горбатый радист

Свинцовый француз

Автоматический уровень записи-

Дядя Аруз

В компании збочэнцив

Сестра Овуляция

Молитвы читает и нравоучения

О правильной выпечке спермопеченья

И милой улыбке на алых устах

И поездах

Что в Карабах

Спешат раз на тыждень по рельсам бывалым

За вкусным салом

Для леди Дивана

Для леди Барана

И жадного пана

Що нивэчить мылых свойих крипакив

У нього в нори-

Косари й маляри

Подари

Мне любовь, комарэль

Комалель роскошная

Прекрасная комарэль

По имени Света.