АЛБАНСЬКІЙ ДІВЧИНІ
Албанська дівчинко! Тебе ховрах вітає!
У тебе є цицьки, а в мене гострий розум
Разом ми переробимо всі справи
І передумаємо думи віковії
Підемо в ліс, спіймаєм їжака
На нього будемо дивитися очіма
Руками будем мацати березу
А потім осідлаємо коня
Й на ньому підіймемося на небо
Щоб побачить Бога і цукерки їсти
Щоб реготали нефізичним тілом
А потім знов спустилися на землю
Придбати тобі сукню щонайкращу
Запліднити тобі яйцеклітину
Та випити червоного вина...
Албанська дівчино! Відкрий свої очиці
Збагни, що бачишь врешті Ховраха
Ось він стоїть і золотиста шерстка
На сонці сяє Буддою святим
Ось він лежить, ось він біжить, літає
І плаває, і під землею він.
Дивись.
СГЛАЗ
- Меня сглазили!
- Кто?!!
- Мыхайло Коцюбынський
- Как сглазил?
- Сывороткой. Мячиком. Задницей.
- Задницей? Мыхайло? Это на него не похоже…
ДАНИИЛ ХАРМС
Однажды Даниил Хармс вышел купить табаку и встретил Мышка.
Вот собственно и всё.
ВОТ ОНО КАК
Сперва человек думает, что с ним ничего плохого случиться не может, но вот плохое случается, и он уже допускает, что плохое может повториться, но надеется, что как и в первый раз, стойко перенесёт нэгаразды; однако во второй раз плохое настолько плохое, что человек умирает; умирает и думает, что попадёт в рай, затем просыпается и стоит, уцепившись корнями за грунт; и шевелит листвой на берегу реки…
ОБЕЩАНИЕ ДЯДЕ ПЕТЕ
Гонит тучи синий ветер
И девчёнка серебром
Обещает дяде Пете
Стать Адамовым ребром
Выйти в поле утром рано
Затрубить могучий зов
Чтоб вселенская мембрана
Вышла с моря берегов
Поспешить широким шагом
Чтоб взлететь в конце концов
Удивляя глупых магов
И магических глупцов
Осязая всё на свете
Всё познать и закричать:
«Я в полёте дядя Петя,
Хорошо, едрёна мать!»
ЛЕНЬ-БУДДИЗМ
Можу все на світі я
Та не хочу ні хуя.
ТАНЕЦЬ
-Я буду танцювати, а ти сьорбай із чарки мою вроду!- сказав Василь і затанцював гопака, а Марфа маленькими ковтками попивала смердючу самогонку і посміхалася.
Василь танцював. Його тіло літало, кружляло, падало і знову злітало; музика була йому непотрібна, Василеві очі світилися доісторичним вогнем, від нього віяло вічністю.
Марфа пила, і з кожним ковтком, з кожною чаркою Василь робився все гарнішим.
Я підійшов до натовпу, що зібрався біля закоханих.
- Вибачте, а що це тут таке?-запитав я.
- ПОШОВ НА ХУЙ! - відповів старий сивенький дідусь і відвернувся.
МИШІ
Дуже багато мишей. Дуже багато.
Самі миші.
Миша на миші сидить і мишою поганяє.
Скрізь - самі миші.
Крім мишей, немає нічого.
Немає сонця.
Немає вітру.
Немає радості.
Немає відра.
Самі миші. Тут і там. Куди не кинь оком – миші.
Замість собаки – миша.
Замість бабусі – миша.
Замість телевізора – миша.
Замість пісюна – також миша.
Світ, із світу речей, перетворився на світ мишей.
Сам світ також миша.
І я миша і ти миша
Всюди самі миші.
|